Халатов Артем Артемович

• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
• Дві наукові премії Національної академії наук України
• Вища нагорода НАН України «За підготовку наукової зміни»
• Перша міжнародна премія Наукового комітету НАТО (2002, спільно з Великобританією та Росією) — за розробку циклонічної схеми охолодження лопаток газових турбін
• Міжнародна наукова премія ім. академіка О.В. Ликова Національної академії наук Білорусі
• Почесний професор Університету м. Кардіфф (Велика Британія, 1996)
• W.W. Clyde Chair Visiting Professor Університету штату Юта (США)
• Дійсний член (академік) НАН України по Відділенню фізико-технічних проблем енергетики (2012)
• Член-кореспондент НАН України (1990)
• Наукова школа: підготовлено 40 докторів і кандидатів наук, один з яких обраний членом-кореспондентом НАН України
• Автор та співавтор 23 монографій, 4 навчальних посібників, 650 статей, понад 110 патентів і авторських свідоцтв
• Голова Комісії з промислових газових турбін НАН України
• Заступник голови Національного комітету України з тепло- і масообміну
• Організатор 20 міжнародних конференцій для молодих вчених і 5 міжнародних конференцій з газотурбобудування в Україні
• Понад 20 міжнародних грантів та проектів ЄС, NATO, Soros Foundation, CRDF (Україна–США)

Закінчив Казанський авіаційний інститут (КАІ). Його перше дослідження, присвячене новим системам охолодження ракетних двигунів, було удостоєне диплому Міністра вищої та середньої освіти РРФСР (1966). У 1970 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1977 році — докторську, присвячені термогазодинаміці інтенсивних систем охолодження високотемпературних двигунів літальних апаратів. З червня 1978 року працює в Інституті технічної теплофізики НАН України: спочатку старшим науковим співробітником, з 1983 року — завідувачем відділу, у 1986–1994 роках — заступником директора з наукової роботи. У 1981 році присвоєно вчене звання професора, у 1990 році обрано членом-кореспондентом НАН України, у 2000 році — академіком. В ІТТФ НАН України очолив науковий напрямок у галузі тепломасообміну та гідродинаміки в полях відцентрових масових сил. Автор і співавтор 12 монографій, кількох підручників, понад 300 наукових статей (80 опубліковано за кордоном), більш ніж 80 авторських свідоцтв і патентів. Серед найважливіших монографій: «Теплообмін, масообмін і гідродинаміка закручених потоків в осесиметричних каналах» (1982), «Теорія і практика закручених потоків» (1989), «Термогазодинаміка складних потоків біля криволінійних поверхонь» (1999), чотиритомна монографія «Теплообмін і гідродинаміка в полях відцентрових масових сил» (1996–2000). У 1992 році присуджено премію НАН України ім. Г. Ф. Проскури, у 1995 році обрано дійсним членом Аерокосмічної академії України, у 1996 році — Почесним професором Університету м. Кардіфф (Велика Британія). У 2002 році отримав перший приз Наукового комітету НАТО. Під його керівництвом підготовлено 29 кандидатів наук, двоє з яких захистили докторські дисертації. З 2 серпня 2011 року очолював кафедру Фізики енергетичних систем ФТІ КПІ ім. Ігоря Сікорського.