Халатов Артем Артемович

Біографія:

Закінчив Казанський авіаційний інститут (КАІ). Науковою роботою захопився ще у студентські роки. Його перше дослідження, присвячене новим системам охолодження ракетних двигунів, було удостоєне диплому Міністра вищої та середньої освіти РРФСР (1966).

У 1970 році А. А. Халатов успішно захистив кандидатську дисертацію, а в 1977 році – докторську, присвячені термогазодинаміці інтенсивних систем охолодження високотемпературних двигунів літальних апаратів.

З червня 1978 року Артем Артемович працює в Інституті технічної теплофізики НАН України (ІТТФ НАНУ): спочатку старшим науковим співробітником, з 1983 року – завідувачем відділу, а у 1986–1994 роках – заступником директора з наукової роботи.

У 1981 році йому присвоєно вчене звання професора, а в 1990 році його обрано членом-кореспондентом НАН України у Відділенні фізико-технічних проблем енергетики. У 2000 році А. А. Халатов став академіком.

Наукові досягнення

В ІТТФ НАН України Артем Артемович започаткував і очолив важливий науковий напрямок досліджень у галузі тепломасообміну та гідродинаміки в полях відцентрових масових сил. Під його керівництвом виконано великий цикл фундаментальних досліджень закручених потоків, руху біля криволінійних поверхонь та у системах, що обертаються.

Результати цих досліджень створили унікальну базу фізичних даних і сприяли розробці нових методів розрахунків потоків у полях відцентрових масових сил, їх подібності й стійкості. Відділ високотемпературної термогазодинаміки, яким А. А. Халатов керує понад десять років, займає провідні позиції як в Україні, так і за її межами.

Поєднання фундаментальних досліджень із вирішенням практичних задач стало характерною рисою роботи А. А. Халатова та його колективу. Розроблені методи розрахунків, нові системи охолодження та інтенсивні технологічні процеси активно використовуються в авіа- та ракетобудуванні, енергетиці, лазерній техніці, машинобудуванні, хімічній та харчовій промисловостях, а також у оборонній сфері.

Публікації та визнання

Наукові результати А. А. Халатова знайшли відображення в підручниках, монографіях та довідковій літературі, широко цитуються вітчизняними та зарубіжними дослідниками.

Він є автором і співавтором 12 монографій, кількох підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів, понад 300 наукових статей (80 з них опубліковано за кордоном), а також більш ніж 80 авторських свідоцтв і патентів.

Серед найважливіших публікацій:

• «Теплообмін, масообмін і гідродинаміка закручених потоків в осесиметричних каналах» (1982),
• «Теорія і практика закручених потоків» (1989),
• «Термогазодинаміка складних потоків біля криволінійних поверхонь» (1999),
• чотиритомна фундаментальна монографія «Теплообмін і гідродинаміка в полях відцентрових масових сил» (1996–2000).

За свій внесок у науку Артем Артемович отримав численні нагороди. У 1992 році йому присуджено премію НАН України ім. Г. Ф. Проскури, у 1995 році обрано дійсним членом Аерокосмічної академії України, а в 1996 році – Почесним професором Університету м. Кардіфф (Велика Британія). У 2002 році за розробки у сфері нових вихрових систем охолодження для газотурбінних двигунів він отримав перший приз Наукового комітету НАТО разом із колегами з Великої Британії.

Міжнародна діяльність:

А. А. Халатов є володарем багатьох міжнародних грантів, зокрема Лондонського Королівського товариства (Велика Британія), Наукового комітету НАТО (Бельгія), фондів Сороса та Розвитку громадянських досліджень (Україна-США).

Як провідний фахівець, він неодноразово запрошувався до США, Англії, Німеччини, Франції, Бельгії, Кореї та Китаю для читання лекцій і проведення наукових семінарів. У 1996–2001 роках працював запрошеним професором Університету м. Кардіфф.

Освітня та організаційна діяльність

Протягом більш ніж 30 років А. А. Халатов викладає у вищих навчальних закладах України. Під його керівництвом підготовлено 29 кандидатів наук, двоє з яких захистили докторські дисертації. З 2 серпня 2011 року очолював кафедру Фізики енергетичних систем ФТІ КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Артем Артемович активно співпрацює з редакціями наукових журналів, зокрема є членом редколегій «Промислова теплотехніка» (Україна), Industrial Heat Engineering (Україна-США), «Авиационная техника» (Росія) та «Инженерно-физический журнал» (Білорусь).