Кафедра Прикладної фізики готує фахівців за спеціальністю 105 Прикладна фізика та наноматеріали.

Попит інноваційного ринку на фахівців, здатних проводити як фундаментальні дослідження, так і інноваційні розробки у високотехнологічних галузях, викликає потребу в постійному удосконаленні освітніх програм. Метою є збільшення гнучкості професійної підготовки, максимального сприяння вільному вибору студентами власних освітніх траєкторій, що дозволяють адаптуватися на ринку праці та конкурувати в високотехнологічних галузях промисловості, бізнесу та академічному середовищі. 

Кафедра Прикладної фізики підтримує три освітні траєкторії:

• Високі фізичні технології
• Фізика живих систем
• Фізика енергетичних систем

Реалізація освітніх траєкторій забезпечується в колаборації з базовими інститутами.

Високі фізичні технології

Запорукою безпеки і добробуту громадян, захисту держави є рівень її сталого технологічного розвитку. Капіталовкладення в розвиток технологій майбутнього і фахівців відповідних галузей приносять зрештою високі дивіденди і фінансову віддачу, що характерно для високотехнологічних галузей промисловості розвинених держав. Підготовка конкурентоспроможних на ринку праці професіоналів високого рівня є задачею кафедри, яка дає можливість отримати фахові знання для вирішення принципових фундаментальних та прикладних проблем фізики у галузях:

• Технології і системи обробки, передачі і зберігання інформації
• Прикладні квантові технології, квантовий комп’ютинг та квантові комунікації
• Фізичне та комп’ютерне матеріалознавство
• Нанотехнології та наноматеріали
• Біотехнології та технології розширення людських можливостей
• Технології штучного інтелекту
• Технології безпеки і захисту, оборонні технології

Фізика живих систем

Фізика живих систем займає особливе місце серед природничих наук. Ця галузь розвивається найбільш динамічними темпами. Вже зараз за темпами розвитку біотехнології істотно випереджають інформаційні технології. Фахівці із фізики живих систем працюють над проблемами, що виникають на стику фізики і біології, живої та неживої матерії. Серед них:

• дослідження фундаментальних законів самоорганізації та функціювання живих систем;
• вивчення на молекулярному рівні властивостей нервової системи, що відповідають за пам'ять, здібність до навчання та аналітичні властивості мозку людини;
• розв'язання проблем штучного інтелекту;
• інтеграції біологічних та небіологічних систем для створення інтелектуальних мікросистем медичної діагностики.

Фізика новітніх джерел енергії

Ключовим викликом післявоєнної відбудови України є забезпечення надійної і життєздатної ефективної енергетичної системи держави. Основним напрямком стає розвиток децентралізованої енергетики, перехід від великих до малих систем генерації. Розвиток атомної енергетики піде шляхом переходу від реакторів другого покоління до більш надійних - четвертого покоління, використання малих та середніх модульних ядерних реакторів потужністю до 300 МВт. Іншим напрямком розвитку децентралізованої енергетики є відбудова знищених на 90% вітрових та на 50% сонячних станцій та подальше нарощування відновлюваної енергетики, в тому числі розвиток домашніх сонячних станцій. Актуальним залишається слідування світовим трендам на водневу енергетику та впровадження когенераційних установок з використанням природного газу і біометану. Потребують впровадження і мобільні установки газової генерації, потужність 25-30 МВт кожна, для швидкого перепідключення до газової мережі.

• Підвищення ефективності теплогенерації
• Технології водневої енергетика
• Альтернативна та відновлювальна енергетика
• Технології інноваційних сталих енергосистем
• Технології охолодження ядерних установок
• Технології охолодження електронних компонент