Використання досвіду іноземних освітніх програм при створенні першого (бакалаврського) рівня вищої освіти:
Під час формулювання мети освітньої програми “Прикладна фізика та наноматеріали” та визначення програмних результатів навчання було враховано досвід провідних іноземних університетів:
- Массачусетський університет у Бостоні (США): Освітня програма “Physics Major” (посилання) – акцент на міждисциплінарному підході, поєднуючи фізику з інженерією та комп’ютерними науками.
- Технічний університет Ейндговена (Нідерланди): Освітня програма “Applied Physics” (посилання) – три роки, 180 кредитів; перший рік – основи прикладної фізики, другий і третій – поглиблене вивчення та вибіркові курси.
- Університет Кайзерслаутерна-Ландау (Німеччина): Освітня програма “Physics” (посилання) – фундаментальні знання з фізики, лабораторні практикуми, обов’язкові курси з класичної механіки, електродинаміки, квантової механіки та статистичної фізики.
- Технічний університет Дрездена (Німеччина): Освітня програма “Bachelor of Science in Physics” (посилання) – широкий спектр спеціалізацій, включаючи прикладну фізику, фізику твердого тіла, фотоніку, фізику конденсованого стану та біофізику; студенти можуть обирати напрямки за науковими інтересами.
Використання досвіду освітніх програм університетів України при створенні другого (магістерського) рівня вищої освіти:
Мета та програмні результати навчання освітньо-наукової програми «Прикладна фізика» формулювалися з урахуванням досвіду провідних українських програм за спеціальністю 105 / Е6. Для зіставлення проаналізовано відкриті описи, каталоги й навчальні плани таких закладів вищої освіти:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка — ОП «Прикладна фізика та наноматеріали», «Біомедична фізика»;
- Львівський національний університет імені Івана Франка — ОП «Прикладна фізика та наноматеріали», проєкт 2024;
- Національний університет «Львівська політехніка» — ОП «Прикладна фізика» ;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — лінійка Е6: «Радіофізика та нанотехнології», «Обчислювальна фізика» (ОНП), «Медична фізика», «Біофізика» ;
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» — ОП «Прикладна фізика наноматеріалів та радіотехнологій» ;
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — ОП «Прикладна фізика та наноматеріали», проєкти 2025;
- Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника — ОП «Медична фізика» .
Сукупно ці джерела демонструють схожу логіку: фундаментальна підготовка поєднана з виразними прикладними треками (матеріали, фотоніка, оптика, моделювання, біомедичні застосування). У всіх програмах передбачено дослідницьку практику та магістерську роботу; частка вибіркових компонентів — від середньої до високої залежно від ЗВО.
Характерні риси українських програм:
– Гуманітарна складова — низька або помірна (обмежується курсами з права, економіки та комунікацій).
– Дослідницька складова — висока, де задекларовано ОНП, науково-дослідну практику та семінари, значний обсяг магістерської роботи.
– Вибіркові дисципліни та різноманіття — високі, коли існують чіткі треки чи широкий каталог вибіркових; середні — для лінійних планів.
Для ОНП «Прикладна фізика» КПІ ім. Ігоря Сікорського характерно:
– Направленість: повністю у мейнстримі спеціальності Е6 (наноматеріали, фотоніка, моделювання, енергетичні застосування), що відповідає підходам КНУ, ЛНУ, ЛП та Каразіна.
– Дослідницька компонента: на рівні найсильніших ОНП (КНУ, Каразін, ЛНУ проєкт) — підкріплена дисциплінами «Локальні методи досліджень», «Нелінійна оптика», «Технологія і застосування наноструктур», «Квантова хімія і квантово-механічні методи обчислення», «Нові речовини і матеріали для наукоємних технологій», «Методи машинного навчання у фізичних дослідженнях».
– Вибірковість: порівняна з КНУ та Каразіним; різноманіття напрямів дозволяє персоналізувати освітню траєкторію без втрати фундаментальності.
Використання досвіду іноземних освітніх програм при створенні другого (магістерського) рівня вищої освіти:
Під час формування мети освітньої програми «Прикладна фізика» та визначення програмних результатів навчання був проведений аналіз структури, змісту й освітніх практик магістерських програм провідних університетів світу, які готують фахівців у галузі прикладної фізики та суміжних напрямів. Враховано досвід:
- Technische Universität Chemnitz (Німеччина) — магістерська програма M.Sc. Physics (tu-chemnitz.de). Програма має сильний акцент на експериментальних методах, сучасних вимірювальних технологіях, квантовій фізиці та матеріалах.
- Delft University of Technology (Нідерланди): Освітня програма “MSc Applied Physics” – акцент на фундаментальній фізиці з можливістю застосування знань у технологічних, інженерних та міждисциплінарних проєктах.
- LUT University (Фінляндія): Освітня програма “Master’s Programme in Applied Physics” – орієнтація на фізику матеріалів, енергетику, моделювання й прикладні дослідження.
- Columbia University (США) — M.S. in Applied Physics. Прикладний фокус (плазма, лазерні системи, тверде тіло).
- MIT – Massachusetts Institute of Technology (США) — програми з фізики та applied physics. Особливості MIT — інтенсивна дослідницька складова, рання інтеграція в лабораторії, інженерна орієнтація.
- Caltech – California Institute of Technology (США) — Graduate Studies in Physics & Applied Physics. Характерні поглиблена фундаментальна підготовка, робота в малих дослідницьких групах і значний обсяг самостійної наукової роботи.
Порівняння міжнародних програм показало, що провідні університети поєднують фундаментальність із гнучкістю, високою інтенсивністю досліджень, індивідуальними проєктами та міждисциплінарністю. Аналіз дозволив виділити найбільш цікаві особливості програм, що було взято до уваги при проектуванні і удосконалені ОНП. Зокрема важливим для Technische Universität Chemnitz є обов’язковий дослідницький проект, робота в малих групах і висока частка індивідуальної роботи. Порівняння показало необхідність посилення у нашій ОНП компетентностей, пов’язаних із експериментальним дизайном, аналізом даних і дослідницькою самостійністю. Програма Delft University of Technology сприяла усвідомленню необхідності розвитку компетентностей, пов’язаних із міжгалузевим мисленням та застосуванням фізики у високотехнологічних платформах. Орієнтація LUT University сприяла включенню в нашу ОП підсилених компонентів з матеріалознавства, фотоніки, енергетичних систем та комп’ютерного моделювання. Контекст програми Columbia University вказав на доцільність розширення блоку вибіркових дисциплін та закріплення компетентностей, пов’язаних із сучасними фізичними технологіями. Особливості MIT було враховано при формуванні компетентностей щодо проведення експериментів, моделювання складних систем та роботи у проєктно-дослідницькому середовищі. Caltech вплинув на структуру кваліфікаційної роботи та вимоги до самостійності здобувача. Врахування цих підходів при впровадженні ОНП “Прикладна фізика” дозволяє:
– зберегти фундаментальні компетентності магістерської підготовки (фізичні концепції, математичний апарат);
– посилити компетентності, пов’язані з експериментальними методами, аналізом даних, моделюванням і роботою з сучасними матеріалами;
– розширити вибіркову частину програми;
– інтегрувати дослідницькі практики, наближені до світових стандартів.
Таким чином, мета й програмні результати навчання ОНП «Прикладна фізика» сформовані з урахуванням кращих міжнародних практик і забезпечують сучасний рівень підготовки фахівців у галузі applied physics.
