Науково-дослідна практика є одним з елементів освітньо-наукових програм підготовки магістрів-науковців. Метою науково-дослідної практики є систематизація, розширення й закріплення професійних знань, формування умінь ставити завдання, аналізувати отримані результати й робити висновки, надбання й розвиток досвіду самостійної науково-дослідної роботи.

Основним завданням практики є набуття досвіду в дослідженні актуальної наукової проблеми, а також підбір необхідних матеріалів для виконання дисертації.

Під час науково-дослідної практики студент повинен вивчити:

• патентні та літературні джерела з розроблювальної теми з метою їх використання при виконанні дипломної роботи;
• методи дослідження й проведення експериментальних робіт;
• правила експлуатації дослідницького обладнання;
• методи аналізу та обробки експериментальних даних;
• інформаційні технології в наукових дослідженнях, програмні продукти, що відносяться до професійної сфери;
• вимоги до оформлення наукової документації;

виконати:

• аналіз, систематизацію й узагальнення науково-технічної інформації з теми досліджень;
• теоретичне або експериментальне дослідження в рамках поставлених завдань;
• аналіз вірогідності отриманих результатів;
• порівняння результатів дослідженнь з вітчизняними й закордонними роботами;
• аналіз наукової й практичної значимості отриманих результатів досліджень.

Вибір місця науково-дослідної практики й змісту робіт визначається необхідністю ознайомлення студента з діяльністю підприємств, організацій, наукових установ, що здійснюють роботи й проводять дослідження з напрямку вибраної теми.

Науково-дослідна практика здійснюється у формі проведення реального дослідницького проекту, що виконується студентом у рамках затвердженої теми наукового дослідження й теми дисертації з урахуванням інтересів і можливостей підрозділів, у яких вона проводиться. Практика проводиться відповідно до програми науково-дослідної практики та індивідуальної програми практики, складеної студентом разом з науковим керівником. Керівництво науково-дослідною практикою здійснює науковий керівник.

Робота студентів  у період практики організовується відповідно до логічної послідовності роботи над дисертацією: вибір теми, визначення проблеми, об’єкта й предмета дослідження; формулювання мети й завдань дослідження; теоретичний аналіз літератури й досліджень по проблемі, підбір необхідних джерел за темою (патентні матеріали, наукові звіти, технічна документація тощо); складання бібліографії; формулювання робочої гіпотези; вибір бази проведення дослідження; визначення комплексу методів дослідження; проведення експерименту; аналіз експериментальних даних; оформлення результатів дослідження.

Очікувані результати від науково-дослідної практики наступні:

• знання основних положень методології наукового дослідження й уміння застосувати їх при роботі над обраною темою магістерської дисертації;
• уміння використати сучасні методи збору, аналізу й обробки наукової інформації;
• уміння викласти наукові знання з проблеми дослідження у вигляді звітів, публікацій доповідей.