Ой, сталась помилка! А де ж JavaScript? Схоже, що Ваш переглядач не підтримує технологію JavaScript або її вимкнено. Будь ласка, увімкніть JavaScript для коректного відображення цього сайту, або використайте іншого переглядача інтернет сторінок, який має підтримку JavaScript.

Статті

Динаміка змін в кардіореспіраторній системі за умов інтервальних гіпоксичних тренувань

Дипломна робота на тему: "Динаміка змін в кардіореспіраторній системі за умов інтервальних гіпоксичних тренувань."

виконав: студентка 6-го курсу групи ФФ01 Грицькова Анастасія Олександрівна

керівник: ст.н.с. Інституту Фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України к.б.н. Носар Валентина Іванівна

рецензент: К.б.н. Черкас Володимир Петрович



Дипломна робота на тему: "Динаміка змін в кардіореспіраторній системі за умов інтервальних гіпоксичних тренувань."

виконав: студентка 6-го курсу групи ФФ01 Грицькова Анастасія Олександрівна

керівник: ст.н.с. Інституту Фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України к.б.н. Носар Валентина Іванівна

рецензент: К.б.н. Черкас Володимир Петрович

 

РЕФЕРАТ

Висновки Для проведення досліджень було вибрано саме нормоксичну гіпоксію для курсу ІГТ для того, щоб отримати дію гіпоксії «в чистому вигляді» так, як гіпобарія, окрім зниження тиску у вдихуваному повітрі, має власні фізіологічні ефекти. Ефективність курсу ІНГТ визначається рівнем адаптації організму до гіпоксії та оптимізацією компенсаторних механізмів. Адаптація можлива і наступає за рівня гіпоксії, який відповідає 12-10%-ому вмісту кисню в повітрі. Адаптаційні можливості організму вичерпуються на рівні гіпоксії, що відповідає 8-7%-ому вмісту кисню в повітрі. Про адаптацію до рівня гіпоксії, що відповідає 12-10%-ому вмісту кисню в повітрі свідчить зрушення точки перелому на графіках залежності ХОД та сатурації крові киснем від вмісту кисню у вдихуваному повітрі. На рівні гіпоксії, що відповідає 7%-ому вмісту кисню в повітрі, отримані дані дають право сказати, що в результаті проходження курсу ІНГТ відбувається оптимізація компенсаторних механізмів організму. Про це свідчить той факт, що показники ХОД, ЧСС повертаються до значення, що вони мали в стані спокою за більш короткий час в кінці курсу, ніж в перші дні. Аналіз показників на перших двох хвилинах відновлення після сеансу ІНГТ свідчить про зростання реактивності організму. Ріст ЧД і ХОД в кінці курсу ІНГТ на перших двох хвилинах відновлення після останнього гіпоксичного інтервалу забезпечує більш швидке відновлення організму. На протязі 12-денного курсу ІНГТ з показниками ФСД відбувається наступне. Після закінчення сеансу ІНГТ ЧД, ДО та ХОД мають тенденцію до зростання, і з кожним наступним днем тренування зростають тому, що не встигає відбуватися повне відновлення. Показники гемодинаміки (ЧСС, САТ, ДАТ, ПД, СДТ, сатурація кисню) на протязі курсу в стані спокою не змінюються в рамках похибки. Протягом курсу ІНГТ підчас першого гіпоксичного інтервалу значення ХОД за гіпоксичної дії, що відповідає 12 і 10%-ому вмісту кисню в повітрі з кожним днем тренування падає. Значення сатурації кисню за гіпоксичної дії в першій половині курсу зростає, а в другій – спадає. Це свідчить про те, що в першій половині курсу працюють компенсаторні механізми, а з 7-8 дня тренування організм починає адаптуватися до гіпоксичної дії. Це свідчить про те, що курс ІНГТ змушує організм адаптуватися до рівня гіпоксії, що відповідає 12-10%-ому вмісту кисню в повітрі. Аналогічна до ХОД картина за гіпоксичної дії, що відповідає 12-10%-ому вмісту кисню в повітрі, характеризує перебі΀³ процесу адаптації. І говорить про те, що організм по закінченню гострої фази тренувань, на 6-7 день ІНГТ, перестає боротися за підтримання рівню сатурації крові киснем, а переключається на роботу за більш низького рівня. Про те, що за гострої фази тренувань превалюють компенсаторні реакції свідчить той факт, що сатурація крові киснем зростає за одночасного зростання ХОД. .в другій фазі курсу ІНГТ прослідковується тенденція до спадання сатурації крові киснем одночасно зі спаданням ХОД. Це спадання більш виражене за гіпоксичної дії, що відповідає 10%-ому вмісту кисню в повітрі. За 7% гіпоксії адаптації не відбувається, включаються лише компенсаторні реакції. Проте відбувається оптимізація компенсаторних механізмів. Показники гемодинаміки за 7%-ої гіпоксії не змінюються в рамках похибки на протязі всього курсу. За жорсткого гіпоксичного стимулу (що відповідає 7%-ому вмісту кисню в повітрі) сатурація крові киснем падає до 70%, але прослідковується тенденція до незначного зростання значення сатурації від одного дня тренування до іншого в ході курсу ІНГТ. Що свідчить про вдосконалення компенсаторних механізмів. Ефективність всього курсу ІНГТ оцінювалась порівнянням показників кардіореспіраторної системи за ГП до та після всього курсу ІНГТ. Показники ЧСС і артеріальний тиск за однієї й тієї ж інтенсивності гіпоксичного стимулу (що відповідає одному відсотковому вмісту кисню в повітрі) мали менше значення за ГП після курсу ІНГТ в порівнянні зі значеннями за ГП до цього курсу. Про настання адаптації свідчить той факт, що сатурація крові киснем за ГП до проведення курсу ІНГТ мала критичну точку, за якої починається спад за рівню гіпоксії, що відповідає 12%-ому вмісту кисню в повітрі, а за ГП після проходження курсу ця точка зрушувалась до 10%-ого вмісту. Отримані данні про зміну таких показників, як ЧСС та артеріальний тиск, не дають змогу зробити адекватні висновки про вплив всього 12-денного курсу ІНГТ на гемодинаміку. Це питання потребує подальшого вивчення, для чого потрібно провести додаткові дослідження. Отримані результати підтверджують ефективність проведення 12-денного курсу ІНГТ. ІНГТ з рівнем гіпоксії, що відповідає 12-10% кисню можна рекомендувати для включення в програми підготовки спортсменів і в заходи профілактики респіраторних захворювань. А більш жорсткі режими гіпоксичних тренувань (з досягненням 7%-ого вмісту кисню в повітрі) ми не можемо рекомендувати для широкого загалу, але вони є ефективними для тренування деяких категорій спортсменів і вирішення конкретних задач спортивної підготовки.

stasbeh June 19 2015 1928 прочитання Друк