опубліковано лютий 21 2015 в Адміністративні та 0 коментарів

Історична довідка

Кафедра "Прикладна фізика" була першою кафедрою, утвореною на фізико-технічному факультеті у 1998 році. Від моменту утворення спільного із Міністерством освіти та Національної Академії Наук України факультету подвійного підпорядкування - фізико-технічного факультету НТУУ "КПІ" пройшло менше ніж три роки. Згідно із концепцією створення фізико-технічного факультету, факультет було засновано з метою збереження і засвоєння ефективної і перевіреної часом фізико-технічної системи освіти, що з розпадом СРСР залишилась за межами України. У заснуванні факультету брали участь провідні вчені України, серед них - Президент Національної академії наук академік Михайло Патон, міністр освіти академік Михайло Згуровський, академіки Віктор Бар'яхтар, Юрій Далецький, Анатолій Шидловський, Анатолій Шпак, член-кореспондент Валентин Черепін та інші. Становлення факультету прийшлося якраз на часи глибокої економічної, а часом і політичної кризи, що перманентно переживала молода держава починаючи із 1991 року. Тим цінніше була та увага, яка приділялася міністром освіти Михайлом Згуровським, президентом Академії наук Михайло Патоном, його найближчим помічником Анатолієм Шпаком, керівником науково-технічного центру (бувшого "Києвського відділення МФТІ"Wink Валентіном Черепіним справам фізтеху. В умовах хронічної нестачі коштів, галопуючої інфляції, розвалу традиційних структур і зв'язків вони знаходили можливість, щоб надати матеріальну та організаційну допомогу молодому факультету. Така тісна співпраця із викладачами факультету та його керівництвом, справжніми ентузіастами своєї справи, давала швидкі результати. За неповних три роки вдалося суттєво зміцнити матеріальну базу факультету, створити компьютерну лабораторію, надсучаснішу навчальну лабораторію із загальної фізики, заснувати і розвинути методичну базу викладання дисциплін загального циклу, а завдяки тісній співпраці з Київським відділенням МФТІ забезпечити відносно непогані набори абітурієнтів в перші два роки існування факультету.

На кінець 1997, початок 1998 року стало зрозуміло, що факультет відбувся. Проте, дещо парадоксальним виглядала його внутрішня структура. На факультеті не було діючих кафедр, власне організаційна структура була неформалізована. Можливо це, разом із ентузіазмом співробітників факультету дозволяло працювати фактично "з колес", приймати найбільш адекватні рішення і швидко їх виконувати. Проте, довго ця ситуація продовжуватися не могла. Факультет розростався, ручне керування становилося неефективним, наближався час розробки і утворення курсів за спеціальністю. Цілком логічним, що виникло питання про формалізацію організаційної структури та утворення традиційних структур притаманних будь-якому факультету, а саме профільних кафедр. Шляхів розв'язку цієї задачі було декілька. Перший, що, можливо, виглядав як найлогічніший, це залучення вже існуючих в КПІ кафедр. Проте такий шлях був відкинутий із самого початку заснування факультету, оскільки була загроза, що неповороткі кафедральні стуктури із усталенними традиціями не зможуть легко сприйняти принципи фізико-технічної освіти і, відповідно, ефективно працювати в умовах перманентного стресу швидко розвиваючоїся молодої структури. Якийсь час розглядалася ідея утворення спільної із Київським відділенням МФТІ структури із залученням існуючих при ньому випускаючих кафедр в Інститутах фізіології, кібернетики та металлофізики. Істотних переваг такого утворення було принаймні два. Організаційна структура, методична база цих кафедр, кадрове забезпечення були пристосовані якраз для вирішення задач фізико-технічної освіти. Крім того, відділення мало широко разгалужену систему пошуку і відбору талановитих абітурієнтів (систему ЗФТШ) добре знану і авторитетну у всіх провідних гімназіях, ліцеях та школах України, яка за умов успішної реалізації інтеграційного проекту стала би працювати на фізтех. Проте існували об'єктивні та суб'єктивні чинники, що не дали змогу реалізувати цю ідею. По-перше, само відділення переживало непрості часи, оскільки на той час еффективність його роботи була близька до нуля, з огляду на те, що більшість його студентів переважно залишалась або в Москві або виїзджало за кордон. Не раз і не два йому закидалося робота не в інтересах держави, а в інтересах Москви. Цікаво, що в цей же час керівництво МФТІвитримувало шалений тиск з боку власного міністерства, щодо питання про Київське відділення, яке, як вважали деякі діячі в Москві, працює в інтересах Києва. По-друге, керівництво факультету принципово не погоджувалося на збереження часткової фінансової самостійності Київського відділення, що не влаштовувало в свою чергу його керівництво.

Тому цілком логічним стало утворення нових кафедр із широким залученням співробітників Академії наук та викладачів факультету, що стояли у підвалин його зародження. Оскільки більшість викладачів фізтеху (Гомонай О.В., Грайворонський М.В., Кравцов О.В., Літвінова Т.В., Монастирський Г.Є., Філін Д.Ф.  ), що брали безпосередню участь у його становленні були фізиками, природньо, що першою кафедрою на фізтеху стала фізична кафедра, а саме кафедра "Прикладної фізики". І цілком логічним, що першим завідувачем кафедри було одностайно обрано людину, що весь цей час уважно слідкувала за розвитком нового факультету і не раз словом, ділом, своїм авторитетом підтверджувала свою відданість справі фізико-технічної освіти в Україні. Цією людиною був віце-президент Академії Наук України - Шпак Анатолій Петрович.

Основне завдання кафедри тісно переплеталося із задачами факультету - підготовка фахівців з підсиленою фізико-математичною, комп'ютерною підготовкою у різних напрямках фізико-технічного профелю для потреб установ НАНУ та високо-технологічних галузей промисловості України. Концепція освітньої діяльності кафедри, як і всього фізико-технічного факультету це впровадження фізтехівської системи освіти в Україні, що забезпечує найвищий рівень підготовки з фундаментальних та комп'ютерних наук, іноземних мов, надає виняткові можливості для теоретичної підготовки в поєднанні з отриманням практичних навичок. Ця система базується на принципах вищої фізико-технічної школи, реалізованих в Політехнічній школі у Парижі, в Каліфорнійському технологічному інституті, Масачусетському технологічному інституті, а пізніше - в Московському фізико-технічному інституті. В дореволюційні часи така система була прийнята на окремих факультетах КПІ. Основні принципи фізтехівської системи освіти це:

  • грунтовна підготовка з фундаментальних наук (фізики, математики, хімії та ін.);
  • поєднання широкої загальної освіти в кращих університетських традиціях з вузькою спеціалізацією та набуттям практичних навичок роботи в базових інститутах НАНУ та на випускаючих кафедрах;
  • інтенсивне вивчення іноземних мов;
  • гнучкість навчальних планів;
  • широке залучення студентів до дослідницької та наукової роботи;
  • участь вчених НАН України в навчальному процесі.

Для практичного втілення цієї концепції викладачам кафедри було необхідно вирішити декілька першочергових задач:

  1. Створити сбалансовану навчальну програму за спецальністю "Прикладна фізика", яка б в межах кредитів наданих Міністерством освіти за кожною окремою дисципліною максимально повно задовольняла сучасним вимогам і принципам фізикотехнічної освіти.
  2. Підібрати кадровий склад викладачів, які б могли забезпечити високий рівень викладання як базових, так і спеціальних курсів із максимально можливим залученням найбільш кваліфікованих співробітників НАН України.
  3. Розробити і впровадити методичне забезпечення всіх курсів дисциплін, що викладалися силами кафедри.
  4. Організувати лабораторну базу кафедри, що мала б забезпечити практичну складову спеціальних курсів для отримання студентами навичок роботи із складним науковим обладнанням.
  5. Розробити систему взаємодії із базовими установами НАН України для забезпечення науково-дослідної діяльності студентів в цих установах та науково-дослідної роботи співробітників кафедри.

До кінця 2000 року навчальна програма за спецальністю "Прикладна фізика" була розроблена для трьох спеціалізацій кафедри, а саме: "Високі фізичні технології", "Фізика живих систем", "Фізичні проблеми енергетики". Було виконано всі формальні вимоги, що висуваються до навчального процессу в установі першого рівня акредитації. Із всіх дисциплін базових курсів були підготовлено і видано методичні посібники. Протягом 1999-2001 років такі посібники було розроблено і підготовлено по всім дисциплінам спеціалізованих курсів і тільки постійний брак коштів не дозволяв в масовому порядку організувати на той момент друк всього методичного матеріалу. Тим не менше в цілому можна зазначити, що задача відпрацювання повного циклу підготовки за спеціальністю "Прикладна фізика" було успішно виконано. Це дало кафедрі змогу в 2001 році пройти акредитацію за напрямом "Прикладна фізика". Більше того, високий потенціал професорсько-викладацького складу кафедри дозволив їй стати в складі НТУУ "КПІ" базовим навчальним закладом по розробці державних стандартів підготовки фахівців на рівні спеціаліст та магістр за спеціальністю "Прикладна фізика" та увійти в робочу групу по створенню державних стандартів за напрямом "Прикладна фізика".

До кінця 2001 року було практично повністю сформовано педагогічний колектив кафедри. Серед викладачів кафедри "Прикладна фізика" було 2 академіки, 4 члени-кореспонденти, 16 докторів наук і профессорів, 9 доцентів і кандидатів наук. Більшість викладачів знайома з принципами фізико-технічної освіти не з чуток, а з власного досвіду, оскільки тривалий час викладали при Київському відділенні МФТІ, а деякі з викладачів є випускниками Московського фізтеху. В різні роки на кафедрі викладали такі видатні фахівці як академік Костюк П.Г., Шпак А.П., член-корреспонденти Фірстов Г.С., Рєзцов В.Ф., Фіалко Н.М., Черепін В.Т., Щерба А.А., профессора Борщ А.О., Василенко Д.А., Веселовський М.С., Жданов В.І., Ілінський О.Г., Кобушкін О.П., Літовченко А.С., Мислович М.В., Назаров О.М., Нищенко М.М., Парновський С.Л., Плюйко В.А., Тіхонов Є.О., Уваров В.М., Черемних О.К. З моменту заснування кафедри і до нині активну участь її становленні відігравали доценти Монастирський Г.Є.,Кондаков В.О., Негрійко А.М., а також Загородній В.В., Кузьков В.П., викладачі Кривенко Я.Д. та улюбленець студентів Філін Д.В. До викладання лекцій, проведення практичних занять, керівництва кваліфікаційними роботами залучаються досвідчені вчені і педагоги НТУУ "КПІ" та інститутів НАН України: Інституту проблем матеріалознавства, Інституту математики, Інституту космічних досліджень, Інституту електродинаміки, Інституту фізіології ім. Богомольця, Інституту фізики, Інституту металофізики, Інституту напівпровідників та ін.

Створення лабораторної бази кафедри ставило на меті в першу чергу наповнення практичним змістом курсів за спеціалізаціями, зокрема таких, як "Основи наукових досліджень", "Структурні методи досліджень" та інші. На відміну від навчального обладнання, що використовувалося для створення лабораторного практикуму з загальної фізики, для створення лабораторного практикуму такого рівня необхідно було повноцінне сучасне наукове обладнання, пристосоване в першу чергу для виконання науково-практичних задач. Коштів, необхідних для його придбання, при тому в короткі терміни, не просто не вистачало - їх просто не було. Становище із матеріально-технічним забезпеченням НАН України було катастрофічним. Тому було вирішено іти організаційним шляхом. Незважаючи на в цілому складний стан із новим та унікальним обладнанням в НАН України, в усіх базових установах, із якими працювала кафедра, успішно функціювали лабораторії із сучасним, а часто-густо унікальним обладнанням. Протягом 1999-2001 років було проведено ретельну роботу по налагодженню зв'язків із цими лабораторіями, підбору кадрів викладачів для проведення лабораторних робіт, формуванню принципів методичного забезпечення та термінів їх виконання. В результаті було створено лабораторний практикум в якій входили ЕПР-спектроскопія, рентгеновська, скануюча, просвічуюча, атомна силова, рамановська, Оже та Мьосбауер спектроскопія, різноманітні роботи із лазерної техніки та інші. Фактично студенти, виконуючи роботу, проводили повноцінний науковий експеримент, обробляли його результати набуваючи тим самим досвіду роботи із дійсно сучасним науковим обладнанням. Для студентів спеціалізації "Фізика живих систем" подібний практикум дістався в спадок від кафедри києвського відділення МФТІ, що функціювала раніше в Інституті фізіології імені Богомольця.

Ще одним важливим етапом діяльності кафедри була організація тісної взаємодії із базовими установами НАН України для забезпечення науково-дослідної діяльності студентів та керівництва цією діяльністю найбільш кваліфікованими співробітниками цих установ. В якості базових для спеціалізації "Високі фізичні технології" було обрано Інститут металлофізики, Інститут матеріалознавства, Інститут фізики, Інститут фізики напівпровідників НАН України; для спеціалізації "Фізика живих систем" - Інститут фізіології НАН України; для спеціалізації "Фізичні проблеми енергетики" - Іститут електродинаміки та Інститут теплофізики НАН України. Пізніше до них долучилися Інститут космічних досліджень, Інститут проблем реєстрації інформації, Інститут надтвердих матеріалів, Інститут теоретичної фізики. Таке широке представництво студентів кафедри в установах НАН України та тенденція його сталого розширення були зумовлені декількома об'єктивними та суб'єктивними чинниками. По-перше, Академія наук потерпала від стрімкого старіння і гостро потребувала молодих талановитих співробітників. Так, в 2000 році лише 10% кандидатів наук були віком менше 35 років. Тому, пропозиції щодо співпраці між кафедрою та установами академії в галузі підготовки нових кадрів радо підтримувалися всіма керівниками та в більшості співробітниками інститутів. По-друге, в основу такої співпраці було покладено не принцип масовості, а принцип точкової підготовки. Справа в тому, що навіть в найскрутніші часи, в кожному із базових інститутів завжди активно функціювало на високому світовому рівні декілько лабораторій, відділів чи груп. Як правило, саме в таких лабораторіях виконувалась низка міжнародних та національних проектів, було сконцентровано сучасне обладнання і, як правило, саме такі лабораторії виявляли найбільшу зацікавленність в молодих кадрах. Зрозуміло, що саме в такі лабораторії кафедра намагалась спрямовувати своїх студентів для навчання і проведення науково-дослідної роботи. Це приводило до тенденції збільшення кількості базових установ кафедри.

Нарешті існувала і третя суб'єктивна причина. Високий науковий авторитет керівництва та викладачів кафедри був своєрідною гарантією якості підготовки студентів, що в свою чергу створювало конкуренцію між науковими керівниками студентів і відповідно між лабораторіями в різних установах НАН України. Слід зазначити, що в переважному числі випадків, студенти підтверджували свою високу кваліфікацію. Приблизно у третини із них на момент захисту магістерської роботи була надрукована наукова праця, у половини підготовлена до друку. Нерідки випадки коли кількість робіт становила від 3 до 5. В окремих випадках студенти вже на 5-6 курсах залучаються до виконання національних та міжнародних проектів, приймають безпосередню участь в міжнародних конференціях, протягом літніх канікул працюють в рамках міжнародних проектів в лабораторіях партнерів за кордоном. Практично всі випускники кафедри, що обрали наукову кар'єру вступають до аспірантури.

Незважаючи на значні успіхи в діяльності кафедри приблизно із 2002 року стала складатися доволі критична ситуація. З одного боку завдяки зусиллям викладачів кафедри, високій якості підготовки її студентів, авторитет її серед наукової спільноти неухильно зростав. З другого боку, загальнонаціональна ситуція на переломі столітть зовсім не сприяла авторитету науки в суспільстві, а особливо серед молоді. Ті невеликі позитивні зрушення в науковому середовищі України, що почалися приблизно в 2001 році, збільшення обсягів фінансування, активне залучення української науки до міжнародної кооперації, курс на омоложення кадрового складу Академії не могли переломити пануючі в суспільстві стереотипи про безперспективність наукової кар'єри. Тому конкурс на спеціальність "Прикладна фізика" з року в рік зменшувався, аж до того що керівництво факультету в 2002 році змушено було зменшити кількість груп з двох до однієї. Заходи, щодо популяризації спеціалізації прикладної фізики серед абітурієнтів особливого успіху не мали, почасти від того, що носили формальний, не цілеспрямований характер, почасти від того, що керівництво фізико-технічного факультету вважало причини зменшення конкурсу, що носять об'єктивний, а, отже, непереборний характер.

Зменшення кількості студентів фактично означало зменшення обсягів фінансування, відповідно перегляд кадрового складу кафедри, навчальних планів, зменшення кількості базових установ. В цих умовах, окрім вирішення означених нагальних проблем, першочерговою стала задача збільшення конкурсу на спеціальність прикладна фізика. Проте вирішувать її, з 2003 року треба було вже новому керівництву кафедри, оскільки Шпака А.П. було призначено директором Інституту металлофізики НАН України. В тому ж таки році керівником кафедри було обрано д.т.н. Воронова Сергій Олександровича.

Ретельний аналіз ситуації, що склалася примусив тимчасово відмовитися від підготовки за спеціалізацією "Фізичні проблеми енергетики". Справа в тому, що саме ця спеціалізація, користувалася найменшим попитом серед абітурієнтів. Неважко було прорахувати, що в найближчій перспективі вельмишановним людям просто нікому буде читати лекції з дисциплін за цією спеціалізацією. Натомість кількість абітурієнтів, що хотіла отримати освіту в межах спеціалізації "Фізика живих систем" неухильно зростала. Тому було прийнято рішення розширити коло базових інститутів для цієї спеціалізації. З 2003-2004 навчальних років до Інституту фізіології долучилися, Інститут молекулярної біології та генетики НАНУ та Інститут фармакології та токсикології АМН.

Заходи прийняті керівництвом кафедри та фізико-технічного інституту дозволили вже влітку 2004 року стабілізувати набір. Проте зміна керівництва кафедри, відмова від набору на спеціалізацію "Фізичні проблеми енергетики" не могла не вплинути на кадровий склад кафедри. Все це призвело до того, що протягом 2004-2007 років склад викладачів змінився на третину, відбулися деякі зміни в навчальних планах. Цей час припав на реформи в вищий освіті, спочатку на перехід до системи підготовкибакалаврат-магістратура, а потім і до так званої болонської системи. На практиці це означало перегляд планів навчальної підготовки, зміні у розкладі, послідовності в викладанні курсів тощо. Крім того, загальна тенденція в освітянській справі була спрямована на зменшення кількості робочого часу присвяченого власне безпосередніїй роботі із студентами за рахунок, ніби то, збільшення обсягів їх самостійної роботи. Іронія полягала в тому, що зменшення обсягів начального навантаження мала досягатися за рахунок професійно-орієнтованих дисциплін, при цьому дисципліни так званого гуманітарного циклу були недоторканними "священими коровами".

Незважаючи на складні умови, в яких опинилась кафедра, основні принципи фізтехівської освіти було збережено, педагогічний колектив кафедри поступово віднайшов нові форми роботи із студентами, зокрема із використанням Інтернету та сучасних мультимедійних засобів. Висока якість підготовки студентів кафедри неодмінно підтверджувалась першими місцями студентів кафедри за результатами ректорського контролю. Не один раз студенти кафедри становились переможцями олімпіад з фізики та математики, зокрема в відкритій олімпіаді з фізики, що проводиться викладачами кафедри Phystech-Open.

Суттєво збільшилась зацікавленість роботодавців в випускниках кафедри. Багато із них знайшли себе в науці, працюючи в провідних наукових центрах та університетах України та світу. Багато хто із них вже захистив кандидатську дисертацію. Дехто знайшов себе в інших сферах, в більшості пов'язаних із високотехнологічними галузями економіки.

Проте життя не стоїть на місці. Перехід на нові форми набору студентів в вищі навчальні заклади шляхом незалежного тестування, очевидно, кардинально змінить ситуацію в освітянській справі, суттєво інтенсифікувавши конкурентність серед ВНЗ. Проте, колектив кафедри вірить, що зможе знайти гідну відповідь новим викликам, зробивши навчання на кафедрі більш якісним, а студентське життя більш цікавим…

Історія триває…




Додати коментар

Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Коментарі відсутні
Доступ до оцінювання мають лише зареєстровані користувачі. Будь ласка, перейдіть на сторінку Вхід або Реєстрація щоб поставити оцінку.
Чудово! ()0 %
Добре ()0 %
Нормально ()0 %
Задовільно ()0 %
Погано ()0 %